Словник Української Мови
Буква
1. Одяг, що складається з блузи (сорочки) і штанів, об’єднаних в одне ціле; застосовується як спеціальний, робочий, дитячий чи спортивний костюм.
2. Жіночий або дитячий легкий літній одяг подібного крою з легкої тканини.
3. Верхній теплий одяг цілісного крою (часто на підбивці), що призначений для захисту від негоди, холоду та бруду; характерний для робітників, мисливців, зимових видів спорту.
Приклад 1:
— Який у тебе незручний комбінезон, — я намагався розстебнути ґудзики на її шлейках і просунути руку їй під футболку, але вони не піддавались, я марно їх смикав і тягнув на себе, нервував і злився, а вона якось відсторонено й невагомо торкалась моєї шкіри, втім, навіть не дивлячись на мене. Вона вся зосередилась на цьому літакові, що раптом важкою тінню шугнув по наших тілах, оглушив ревом і швидко почав віддалятись, лишаючи по собі дим, чад і пустку.
— Тютюнник Григорій, “Вир”