командита

1. (істор.) Військовий звання у запорозькому козацтві, що відповідало командиру невеликого підрозділу або начальнику команди (наприклад, гарматного обслуговування).

2. (істор., рідше) Особа, яка очолювала команду (спеціалізований підрозділ) у козацькому війську чи в армії Гетьманщини.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |