командита

[komɑndɪtɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (істор.) Військовий звання у запорозькому козацтві, що відповідало командиру невеликого підрозділу або начальнику команди (наприклад, гарматного обслуговування).

  2. (істор., рідше) Особа, яка очолювала команду (спеціалізований підрозділ) у козацькому війську чи в армії Гетьманщини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. командит, р. командита, д. командитові, з. командит, о. командитом, м. командиті, к. командите

Більше записів