1. Бути відрядженим, направленим кудись для виконання службових обов’язків або певного завдання; перебувати у стані командирування.
2. (У пасиві, про військовослужбовців) Отримувати призначення на певну посаду або до певного місця служби.
Словник Української Мови
Буква
1. Бути відрядженим, направленим кудись для виконання службових обов’язків або певного завдання; перебувати у стані командирування.
2. (У пасиві, про військовослужбовців) Отримувати призначення на певну посаду або до певного місця служби.
Відсутні