Значення
-
Абстрактний іменник, що позначає властивість предмета або явища бути колючим, мати гострі кінці або виступи, здатні уколоти.
-
Переносно — різкість, уїдливість, образливість у поведінці, характері або висловлюваннях людини.
-
У ботаніці — морфологічна ознака рослин, наявність у них колючок, голок, шипів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. колючість, р. колючості, д. колючості, з. колючість, о. колючістю, м. колючості, к. колючосте