1. Який стосується колисання, призначений для колисання; такий, що колисається.
2. Уживається у складі ботанічних назв для позначення рослин з пониклими, гойдаючимися на вітрі суцвіттями або гілками (напр., колисана береза).
колисаний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
12.03.1922 Вергілій Мужик із Мантуї, повільний і смаглявий, З дитинства ніжного колисаний селом, Звеличив кий, і плуг, і мідяний шолом, І знявся до вершин нечуваної слави, Бо крізь огонь і дим усобиці іржавий Побачив кращий вік і проспівав псалом, Як спочиває світ під цезарським орлом У лагіднім ярмі безсмертної держави, Той час минув — і Рим, і цезарів діла Рука історії до трун поволокла, Де сплять усіх часів ілюзії й корони. Та він живе, і дзвін його гучних поем Донині сниться нам риданнями Дідони, Бряжчанням панцирів і сплесками трирем.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: прикметник () |