Словник Української Мови
Буква
1. У минулому, у давні часи, у давнину; колись, колись.
2. У невизначеному майбутньому або минулому; коли-небудь, будь-коли.
3. Уживається для підсилення згадки про подію чи стан у минулому, часто з відтінком ностальгії, згадування або констатації факту, що відрізняє минуле від теперішнього.
Приклад 1:
Таким і я колись-то був. Минуло, дівчата… Минулося, розійшлося, І сліду не стало.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Приклад 2:
Глава XIV (Подражаніє) “Дівча любе, чорнобриве…” “Ой, діброво – темний гаю!..” Подражаніє сербському Молитва “Колись-то ще, во время оно…” “Тим неситим очам…” Плач Ярославни “З передсвіта до вечора…” “Умре муж велій в власяниці” Гімн черничий “Над Дніпровою сагою…” “Росли укупочці, зросли…” “Світе ясний! Світе тихий!” Ликері (“Моя ти любо!
— Семенко Михайль, “Кобзар”