колядка

1. Обрядова пісня, що виконується групою людей (колядувальниками) під час святкування Різдва та Нового року (за старим стилем) з побажаннями господарю добра, щастя та достатку.

2. Музична композиція (часто хорова), створена на основі або в стилі народних обрядових пісень різдвяно-новорічного циклу.

Приклади вживання

Приклад 1:
(Колядка) Бачить же Бог, бачить Творець, Що мир погибає, Архангола Гавриїла В Назарет посилає. Благовістив в Назареті — Стала слава у вертепі.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Частина мови: іменник (однина) |