1. Топір спеціальної форми з важким лезом, призначений для розколювання великих полін та колод.
2. Рідкісне прізвище українського походження.
колун
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
1921 Колун Скажи мне, ветка Палестины… Вітай, колуне з колунів, Щиро омитий нашим потом,— Скажи, за що тебе factotum Геть на сокиру перевів? Ти всіх високим станом вабив — Не то джигіт, не то козак, А наймит взяв кривий держак І держаком тебе обабив.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
И мы… не так же ль для оружия От мирных отвыкаем струн; В руке неверной — харалужие — Святолаврентьевский колун. А опыт наш во стихотвории, В блистаньи рифменных затей — Не те же ль «Письма с Черномория», Не пятикнижие ль «Скорбей»?
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: іменник (однина) |