коловрат

1. Старовинний символ у вигляді хреста з загнутими кінцями, що обертається за сонячним годинником; солярний знак, який у давніх слов’ян та інших народів Європи вважався знаком сонця, життя та благополуччя.

2. Механізм або пристрій, що обертається навколо своєї осі; колесо, що вертиться (застаріле або діалектне значення).

3. У техніці — деталь або вузол машини, що здійснює обертальний рух (наприклад, коловорот).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |