колотий

1. Який має колоті рани або зазнав уколів; поранений, порізаний чимось гострим.

2. Який розколюється, розщеплюється вздовж волокон (про деревину, камінь тощо).

3. Розмовне позначення продуктів, що мають форму невеликих шматочків, часто з нерівними краями (наприклад, колотий цукор, колотий лід).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |