колотися

[kolotɪsjɑ] Дієслово

Буква:К

Значення

  1. Робити різкі, нестійкі рухи з боку в бік; хитатися, похитуватися (про предмети).

  2. Трястися, здригатися від холоду, хвороби, сильного емоційного збудження.

  3. Розмовне. Відчувати сильний біль, ніби від уколів, пострілів (про частину тіла).

  4. Розмовне. Вештатися, ходити без певної мети або багато й активно рухатися, працювати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я колочуся, ти колотишся, він колотиться, ми колотимося, ви колотитеся, вони колотяться

Більше записів