колотіння

[kolotinnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Дія за значенням дієслова «колотити»; інтенсивне биття, удари, що викликають вібрацію або гуркіт.

  2. Сильне, частинке та нерегулярне биття серця, пульсу, що відчувається як неприємне відчуття в грудях або інших частинах тіла, часто через хвилювання, страх, хворобу.

  3. Переносно: сильне хвилювання, тривога, внутрішній непокій.

  4. Рідко вживана назва процесу руйнування, розбивання чогось на частини ударним способом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. колотіння, р. колотіння, д. колотінню, з. колотіння, о. колотінням, м. колотінні, к. колотіння

Більше записів