Древослів

Словник Української Мови

колоть

Буква

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.

2. (діал.) Назва невеликого острова, зазвичай на річці або озері.

3. (діал., заст.) Місце, де річка розгалужується на кілька рукавів; протока між озерами або болотами.

Приклади вживання слова

колоть

Приклад 1:
— Не все ж колоть і Будякам, — Троянда каже, — треба й нам, Щоб Крученії Паничі боялись І до Троянди не чіплялись. Сунеться який біс — Йому колючка в ніс, Щоб не забувся, Як слід Троянду шанувать, А не знічев’я обвивать.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

More posts