Значення
-
Верхня частина доменної печі, через яку завантажують шихту (руду, кокс, флюси) та видаляють колошниковий газ.
-
(заст.) Робітник, який працював біля колошника доменної печі, займався завантаженням шихти.
-
(заст., діал.) Виріб із вовни, вовняна хустка або шарф, які носили переважно чоловіки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. колошник, р. колошника, д. колошникові, з. колошник, о. колошником, м. колошникові, к. колошнику