1. Сильно бити, лупцювати когось або щось, завдаючи численних ударів.
2. Розмовне. Розбивати, ламати, нищити щось ущент.
3. Переносне, розмовне. Різко критикувати, осуджувати когось або щось.
Словник Української Мови
Буква
1. Сильно бити, лупцювати когось або щось, завдаючи численних ударів.
2. Розмовне. Розбивати, ламати, нищити щось ущент.
3. Переносне, розмовне. Різко критикувати, осуджувати когось або щось.
Приклад 1:
Я вам по дорозі хочу щось сказати.. Тут недалеко.. Чоловік на землі кинувся до мішка і поблідлими паль цями з налитими кров’ю обламаними нігтями став колошматити мішок, але шворка ніяк не розв’язувалась.. Він схопив її зубами і розгризав її, розпльовуючись на всі боки.. Мухи і шершні його вже доїдали. У мішку щось зарухалось, зі скреготом і дзвоном об – валилось.. Він його тепер терзав, уп’явшись розбухлими ногам и з кривавими вавками по самі кістки в землю, намертво притиснув ши підборіддям до каштана.. І звідти раптом вихопив з середини темну фінку, чахнув нею два рази глибоко собі ззаду по халявах.
— Зеров Микола, “Камена”