1. (у мистецтві) Особливість, яка виражає своєрідність колориту, характерну для певної художньої школи, епохи, майстра або окремого твору.
2. (у мовознавстві) Мовна особливість, слово або вираз, що надають мовленню національного, регіонального чи соціального забарвлення, локального колориту.
3. (у музиці) Характерна звукова особливість, темброве забарвлення, властиве певному інструменту, голосу або музичному твору.