Словник Української Мови
Буква
1. Багатий на яскраві, інтенсивні кольори; барвистий, яскравий.
2. Характерний, своєрідний, що має виразні особливості (про явища дійсності, мистецтва, поведінку тощо).
3. Про людину: яскравий, виразний, що виділяється своєю індивідуальністю, поведінкою або зовнішністю.
Приклад 1:
У зв’язку з Іванисенком пригадую один колоритний епізод, про який досі нікому не розповідала. Якось я зайшла до Олександра Івановича Білецького додому в дисертаційних справах і, побачивши, що він, бідний, буквально знемагає під тягарем рукописів, на які мав написати рецензії, запропонувала хоч якось допомогти йому.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”