колоратурний
[kolorɑturnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
-
Пов’язаний із колоратурою, що стосується вокальних прийомів вільного імпровізаційного характеру (мелізми, рулади, трелі тощо) у співі, переважно в оперній музиці.
-
Призначений для демонстрації колоратурної техніки співу; такий, що містить складні вокальні пасажі та прикраси (про партію, арию, соло).
-
Про співака (переважно співачку — колоратурне сопрано): який володіє віртуозною технікою, здатний виконувати складні колоратурні пасажі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. колоратурний, р. колоратурного, д. колоратурному, з. колоратурного, о. колоратурним, м. колоратурнім