колоратурний

1. Пов’язаний із колоратурою, що стосується вокальних прийомів вільного імпровізаційного характеру (мелізми, рулади, трелі тощо) у співі, переважно в оперній музиці.

2. Призначений для демонстрації колоратурної техніки співу; такий, що містить складні вокальні пасажі та прикраси (про партію, арию, соло).

3. Про співака (переважно співачку — колоратурне сопрано): який володіє віртуозною технікою, здатний виконувати складні колоратурні пасажі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |