колоратура

Значення

1. Вокальна мелодія, що містить складні пасажі, рухливі фігурації, тріолі, трелі та інші прикраси, які демонструють технічну майстерність співака.

2. Віртуозна, технічно розвинена манера співу (переважно сопрано або колоратурного сопрано), що характеризується легкістю, рухливістю, гнучкістю голосу та здатністю виконувати складні орнаментальні пасажі.

3. Розділ вокальної педагогіки та теорії музики, що вивчає прийоми оздоблення мелодії та техніку виконання вокальних прикрас.

Правопис та відмінювання