1. Поселенець, який переїхав на постійне проживання в колонію або на новозаселену, часто віддалену територію з метою її освоєння.
2. У широкому значенні — житель колонії, підлеглої або залежної території, що перебуває під владою іншої держави (метрополії).
3. Історично — іноземний переселенець (наприклад, німецького, болгарського, грецького походження), який отримав землю для обробітку в Російській імперії, зокрема на території Північного Причорномор’я, Наддніпрянщини та інших регіонів України в XVIII–XIX століттях.