колодочка

[kolodot͡ʃkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма до слова “колода” у значенні невеликого відрізаного шматка дерева, короткої колоди або дерев’яного бруска.

  2. Невеликий дерев’яний брусок, що використовується як заготовка для виробів (наприклад, для взуття), або спеціально виготовлений дерев’яний елемент у різних механізмах, інструментах, пристроях (наприклад, гальмівна колодочка, колодочка для натирання сірників).

  3. Розмовна назва невеликої дерев’яної або металевої коробочки, ящичка, часто з кришкою.

  4. У техніці та ремеслах — деталь, частина пристрою, що має форму невеликого прямокутного паралелепіпеда (наприклад, колодочка міксера, колодочка для кріплення).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. колодочка, р. колодочки, д. колодочці, з. колодочку, о. колодочкою, м. колодочці, к. колодочко

Більше записів