колодниця

1. Власна назва села в Україні, зокрема у Львівській області.

2. (заст.) Жінка, яка займалася ув’язненням у колодки або охороною заарештованих; вартувальниця в’язнів.

3. (заст.) Приміщення або вежа, де утримували заарештованих, переважно в колодках; в’язниця, катівня.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |