колоддя

[koloddjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Глибока, вузька яма або западина, звичайно природного походження, що утворилася в землі; прірва, улоговина.

  2. Застаріла назва криниці, колодязя, особливо такого, що має дерев’яне зрубне оздоблення.

  3. (у діалектах) Місце, де кололи (виготовляли) деревину; лісосіка, де заготовляли колоди.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. колоддя, р. колоддя, д. колоддю, з. колоддя, о. колоддям, м. колодді, к. колоддя

Більше записів