колодачик

[kolodɑt͡ʃɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, можливо, пов’язане з діалектним словом “колода” у значенні колоди, стовбура дерева або ж традиційної картярської колоди.

  2. У місцевих говірках може вживатися як прізвисько або позначення людини, пов’язаної з виготовленням або використанням колод (наприклад, у будівництві або побуті).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. колодачик, р. колодачика, д. колодачикові, з. колодачик, о. колодачиком, м. колодачикові, к. колодачику

Більше записів