колодач

[kolodɑt͡ʃ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Велика колода, товстий стовбур поваленого дерева.

  2. Заст. Товста, важка палиця, кийок із цільного дерева.

  3. Рідкісне. Те саме, що колодязь (у значенні глибокої ями для видобування води).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. колодачі, р. колодач, д. колодачам, з. колодачі, о. колодачами, м. колодачах, к. колодачі

Більше записів