1. Велика колода, товстий стовбур поваленого дерева.
2. Заст. Товста, важка палиця, кийок із цільного дерева.
3. Рідкісне. Те саме, що колодязь (у значенні глибокої ями для видобування води).
колодач
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
До нього був причеплений в піхвах довгий черкеський колодач. З лівого боку стояв кріс російського військового зразка.
— Осьмачка Тодось, “Старший боярин”
Частина мови: іменник (однина) |