кольматація

[kolʲmɑtɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Процес природного або штучного заповнення пор, тріщин або пустот у ґрунті, гірських породах або будівельних матеріалах дрібними частинками (мулом, глиною, піском тощо), що призводить до зменшення їх водопроникності.

  2. У гідротехніці та меліорації — штуне намулювання, осадження дрібнозернистих частинок на дні водойм, каналів або у фільтраційних спорудах з метою зменшення фільтрації води.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кольматація, р. кольматації, д. кольматації, з. кольматацію, о. кольматацією, м. кольматації, к. кольматаціє

Більше записів