Словник Української Мови
Буква
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “коліно” — невелике коліно, колінце дитини.
2. Технічний термін: коротка трубка або патрубок, з’єднаний з іншою трубою під кутом, звичайно для зміни напрямку трубопроводу (наприклад, колінце димоходу).
3. У ботаніці: вузол на стеблі рослини, звідки відходять листок, брунька або пагін.
4. У тексті, музиці або розмові: окрема, відносно завершена частина, етап, ланка чогось.
Приклад 1:
Ходя сів на обніжок і ждав; косі очі його дивились на сонце; жовті здорові зуби смоктали колінце житини, а пальцями перебирав траву, здавалось, ловив там метеликів, мережав їм крильця і — пускав… Я мляво зняв з плеча рушницю, підійшов до Ході, він спокійно показав рукою на груди, і мережані метелики заплутались у лайці отамана: — Чого ти не прогнав його степом?.. Він сильно ударив прикладом по скивиці Ходю, і разом з розривною кулею закуріла кров… …У пізній полудень доорали десятину; коні ходили важко, думка Павла не в’язалася з батьківською, і піп замовк.
— Невідомий автор, “032 Golova Khodi Mikhailo Mikhailovich Kotsiubin”