1. (істор.) Такий, що зазнав колесування — страти шляхом розламування кісток колісним пристроєм або роздавлювання тіла колесом.
2. (перен., розм.) Сильно втомлений, змучений; збитий з пантелику, збентежений.
Словник Української Мови
Буква
1. (істор.) Такий, що зазнав колесування — страти шляхом розламування кісток колісним пристроєм або роздавлювання тіла колесом.
2. (перен., розм.) Сильно втомлений, змучений; збитий з пантелику, збентежений.
Відсутні