колектив

[kolɛktɪʋ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Група людей, об’єднаних спільною працею, навчанням, творчою діяльністю або іншими спільними інтересами та цілями.

  2. Сукупність людей, що становлять певну соціальну спільність (робітничий, науковий, студентський тощо) і характеризуються взаємодією та спільністю інтересів.

  3. У мистецтві: творча група, ансамбль виконавців (наприклад, театральний, музичний, хореографічний колектив).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. колектив, р. колективу, д. колективові, з. колектив, о. колективом, м. колективі, к. колективе

Походження слова (Етимологія)

Слово «колектив» походить від латинського «collectivus», що означає «зібраний разом», утвореного від дієслова «colligere» — «збирати». У слов’янські мови воно прийшло через західноєвропейські мови, зокрема з французької чи німецької. Спочатку вживалося в науковій та філософській літературі, а згодом набуло поширення в суспільно-політичному контексті, позначаючи групу людей, об’єднаних спільною діяльністю чи інтересами.
Споріднені слова:група, спільнота, товариство

Більше записів