Словник Української Мови
Буква
1. Систематизоване збирання однорідних або тематично пов’язаних предметів (марок, монет, творів мистецтва тощо), що становлять колекцію, переважно з науковою, мистецькою чи особистою цікавістю.
2. Процес створення колекції; дія за значенням дієслова “колекціонувати”.
Приклад 1:
За окремими винятками, це були люди, в яких духовні потреби витіснені модою — модою збагачення, колекціонування коштовностей, творів мистецтва тощо з метою політичного самоутвердження. З цією метою вони прагнули закріпити відповідний спосіб життя, займаючись перебудовою маєтків на зразок багатих катерининських вельмож.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”