кольчужник

1. Майстер, який виготовляє кольчуги — захисні обладунки з металевих кілець.

2. Воїн, лицар або вояк, захищений кольчугою, який носить її як основний вид обладунків.

3. (Переносне значення) Той, хто носить щось на зразок кольчуги; про тварину, покриту панциром або твердими пластинами (наприклад, броненосець).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |