колба

1. Спеціальна посудина зі скла, кришталю або іншого термостійкого матеріалу, що має різну форму (зазвичай з довгою шийкою) і використовується в хімічних лабораторіях, медицині, промисловості для проведення хімічних реакцій, перегонки, нагрівання, зберігання рідин тощо.

2. Розмовна назва електричної лампи розжарювання, що має округлу або грушоподібну форму скляної колби.

3. У техніці — герметичний металевий або скляний балон, частина деяких приладів або механізмів (наприклад, гідравлічної системи, термометра).

4. У ботаніці — розширена, порожниста частина деяких органів рослин, наприклад, у деяких видів мохів.

Приклади вживання

Приклад 1:
Колба лампи вже знову вкрилась кіптявою, зітхаю про себе я. І нафта таки смердить дужче, і запалений ґнотик згоряє швидше, як звичайно. Не інакше — тепер і ми впіймались на той швіндель[23] із нафтою, про який останнім часом стільки пишуть в газетах.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: іменник (однина) |