колація

[kolɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. У середньовічній Європі — вечірня трапеза в монастирях, що проводилася після вечірні, а також легка вечеря в постні дні.

  2. У західній християнській традиції — причастя, що приймається під час меси або незадовго до неї, особливо в період Великого посту.

  3. Застаріла назва для легкого сніданку або ранкової закуски, часто з кави та булочки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. колація, р. колації, д. колації, з. колацію, о. колацією, м. колації, к. колаціє

Більше записів