кол

Приклад 1:
Пой­мi­те йо­го i вод­во­рi­те у ра­ту­шу i при­со­во­ку­пi­те но­зi йо­го до кла­ди, бо сам соз­на­нiє учи­нив, що ви­дiв i ося­зав жи­во­го чор­та; убо вiн є кол­дун, чак­лун; во­ут­рiє iз­бию ки­ями сього грiш­ни­ка. Поки се Пiст­ряк роз­ка­зу­вав, а сер­деш­но­го Ле­вур­ду вже й пом­ча­ли до ра­ту­шi, а Ри­го­ро­вич по­вiв оком та з яко­юсь мо­ло­ди­цею чор­ня­венькою ззир­нувсь, ус­мiх­нувсь, пок­ру­тив ус та й гук­нув на ка­ла­вур­них ко­за­кiв: “Ану­те, вод­во­ряй­те у пре­iс­под­нiї во­ди До­ма­ху Кар­люч­кiв­ну!”
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

Приклад 2:
Тут за­раз узяв­ши, зня­ла з го­ло­ви очi­пок, сi­ду, як мо­ло­ко, ко­су роз­пус­ти­ла, узя­ла бi­лу со­роч­ку, та й на­дi­ла на се­бе, та нi по­яса, нi плах­ти не пiдв’яза­ла, так i ста­ла по ха­тi хо­ди­ти та шеп­та­ти уся­ке кол­довст­во, та у вся­кiм уг­лi три­чi спльову­ва­ла; да­лi узя­ла жлук­то та й по­ло­жи­ла йо­го се­ред ха­ти i ста­ла знов щось по-вiдьомськи бор­мо­та­ти; да­лi узя­ла з кух­ли­ка якоїсь во­ди та, усе бор­мо­чу­чи, поб­риз­ка­ла тою во­дою i се­бе, i жлук­то усе­ре­ди­нi… А кiт що є ду­ху няв­чить, а да­лi аж на но­ги ус­тав та по­тяг­нувсь i зас­вi­тив очи­ма ще дуж­че, чим ка­га­нець у ха­тi па­лав… Тут Яв­до­ха мер­щiй у жлук­то i по­лiз­ла… а як ви­лiз­ла, так ста­ла дiв­кою! Та й дiв­ка ж не­муд­ра!
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

Приклад 3:
Но в тому ж і при­ кол, шо полководцю демонів хотілося не просто виіграть, а ше й по­ сіяти смуту. Подейкують, шо загребуща дружина падішаха на ймення Ді­ лірам, побачивши такий ізгіб кар’єри свого мужа, відразу жи отпра­ вилась у Крим і впала з мєсних скал у море, образувавши якийто за­ худалий мис.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”