кокуца

[kokut͡sɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (діал.) Невелика, часто незграбна або неохайно зроблена човен-довбанка, вирізана з одного стовбура дерева.

  2. (перен., розм.) Про старе, неміцне або незграбне транспортне засобу (автомобіль, візок тощо).

  3. (перен., розм., зневажл.) Про повільну, незграбну або старомодну людину (переважно жінку).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кокуц, р. кокуца, д. кокуцові, з. кокуца, о. кокуцом, м. кокуці, к. кокуц

Більше записів