кокош

1. (історичний головний убір) Високий парадний жіночий головний убір у вигляді корони або діадеми, прикрашений коштовним камінням, перлами та металевими пластинами, який носили боярині та княгині в Київській Русі та Московській державі.

2. (архітектурний елемент) В архітектурі давньоруських храмів — напівкругле або кілеподібне завершення фасаду, що нагадує за формою традиційний головний убір; часто розділене вертикальними лініями (городками) і прикрашене аркатурним поясом.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |