коко

1. Розмовна назва кокосового горіха або кокосової пальми.

2. Рідкісне скорочення від імені Костянтин або прізвисько людини з таким іменем.

3. У мові дітей або в пестливій розмові: голівка, головка (наприклад, дитини).

4. (Заст., діал.) Віхоть, пучок соломи або лахміття.

Приклади вживання

Приклад 1:
На тобі, дівчина, отсе коко, з вашого князь Мстислав. Знак безпеки.
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”

Частина мови: іменник (однина) |