кокнути

1. Ударити, вдарити когось або щось, зазвичай з силою, часто зі звуковим ефектом (від звуконаслідувального “кок”).

2. Різко або несподівано вбити (когось), завдати смертельного удару.

3. Перен. різко вимовити, кинути (слово, фразу), часто з іронією або докором.

4. Розм. випити алкогольний напій (горілку, настоянку тощо) одним ковтком, залпом.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |