кокетність

1. Властивість або манера поведінки, що полягає в навмисному викликанні зацікавленості, симпатії чи захоплення у протилежної статі за допомогою легкого, грайливого, часто витонченого флірту; уміння привабливо та зі смаком підкреслити свої переваги.

2. Переносно: витончена, принадова форма або деталь у чомусь (наприклад, у вбранні, оформленні), що надає загальному вигляду легкого, привабливого та вишуканого характеру.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |