Значення
-
Властивість або манера поведінки, що виражається в навмисному, грайливому підкресленні своєї привабливості, часто з елементами легкого, невинного залицяння з метою сподобатися, зацікавити або викликати захоплення.
-
Якість предмета, одягу, деталі тощо, що викликає асоціації з кокетством через витонченість, грайливість, привабливу вишуканість або навмисну миловидність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кокетливість, р. кокетливості, д. кокетливості, з. кокетливість, о. кокетливістю, м. кокетливості, к. кокетливосте