кокетливість

Властивість або манера поведінки, що виражається в навмисному, грайливому підкресленні своєї привабливості, часто з елементами легкого, невинного залицяння з метою сподобатися, зацікавити або викликати захоплення.

Якість предмета, одягу, деталі тощо, що викликає асоціації з кокетством через витонченість, грайливість, привабливу вишуканість або навмисну миловидність.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |