кокарда

1. Невеликий металевий або тканиний знак, зазвичай круглої чи овальної форми, з емблемою чи кольоровими пігментами, що є обов’язковою частиною форменного головного убору (фуражки, кашкета тощо) військовослужбовців, працівників силових відомств, деяких відомчих організацій та навчальних закладів, і вказує на їхню приналежність.

2. Розмовна назва будь-якого невеликого значка, що кріпиться на одязі чи головному уборі.

Приклади вживання

Приклад 1:
Поляки ненавидять її, і поліційна жовто-блакитна кокарда з тризубом — це ніж у серце кожному полякові. Розповідають, між іншим, жарт, що має успіх у місцевих селах.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

Частина мови: іменник (однина) |