Словник Української Мови
Буква
1. Рослина тропічних районів Південної Америки (Erythroxylum coca), листя якої містить алкалоїди, зокрема кокаїн, і традиційно використовується місцевим населенням як стимулятор.
2. Народна назва кокаїну — наркотичної речовини, отриманої з листя рослини коки.
3. Розмовне скорочене іменування напію «Кока-Кола».
Приклад 1:
Вкинувши до смiттєзбiрнi послiд‑ки ланчу — пластиковi тацi iз зужитим паперовим начинням, кубками й тарiлками в яскравих соусних плямах — соя, кетчуп, гiрчиця, сливовий джем (цинобра, кармiн, вохра, умбра), — як декоративнi палiтри з театрального реквiзиту (мiсце першої дiї — майстерня художника, мiсце другої дiї — квартира в student dorm, третю дiю скасовано з технiчних причин, квитки не повертаються, молитви не вислуховуються), — вони прошкують до виходу, Донна штовхає склянi дверi, короткий спалах морозного повiтря радiсно заслiплює легенi, котяться авта, проходять, смiючись, хлоп’яки в спортивних куртках з емблемою унiверситету, горить угорi тривожне, електрично‑синє небо, i високий, схожий на обкутаного коцом Леонардо да Вiнчi, в розмаяних сивих космах жебрак на розi простягає до них пластикову чашку з‑пiд кока‑коли, побрязкуючи дрiб’язком: “Help homeless, ma’am!” — “I’m homeless myself”, хитає вона головою: не до нього — в простiр.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Приклад 2:
На тротуарі розмальована будка з кока -колою. Вони сідають надворі за білий пластиковий столик, їм наливають по сто грам.
— Зеров Микола, “Камена”