Значення
-
Діалектна (західноукраїнська) назва півника, кочета.
-
Уживається як ласкаве звертання до хлопчика або молодого чоловіка (зазвичай у фольклорі або поетичній мові).
-
Назва народної гри, в якій учасники, стрибаючи на одній нозі, штовхають один одного плечима, намагаючись збити суперника з рівноваги.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. когутик, р. когутика, д. когутикові, з. когутик, о. когутиком, м. когутикові, к. когутику
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘когутик’ є зменшено-пестливою формою від ‘когут’ (півень). Воно має кілька значень, які виникли через перенесення назви за зовнішньою схожістю з півнячим гребінцем або півником. Зокрема, ‘когутик’ може означати верхівку смереки, вузол на перевеслі снопа, а також сережку з підвіскою. У ботаніці це слово вживається як народна назва деяких рослин, наприклад, півників (ірисів). Етимологічно пов’язане з праслов’янським *kokotъ, що означає ‘півень’.