1. У військовій справі — підрозділ у давньоримській армії, одна з основних тактичних одиниць, що складалася з трьох маніпул або шести центурій (від 300 до 600 воїнів); пізніше — самостійний тактичний підрозділ чи адміністративна одиниця.
2. У переносному значенні — щільно згуртована група однодумців, соратників або прихильників, які об’єднані спільною метою, ідеєю та діють спільно.