Значення
-
У військовій справі — підрозділ у давньоримській армії, одна з основних тактичних одиниць, що складалася з трьох маніпул або шести центурій (від 300 до 600 воїнів); пізніше — самостійний тактичний підрозділ чи адміністративна одиниця.
-
У переносному значенні — щільно згуртована група однодумців, соратників або прихильників, які об’єднані спільною метою, ідеєю та діють спільно.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. когортатив, р. когортатива, д. когортативові, з. когортатив, о. когортативом, м. когортативі, к. когортативе