1. (у фізиці) Перебувати в стані когерентності, коли хвилі мають узгоджені фази коливань, що дозволяє їм інтерферувати.
2. (переносно, книжн.) Бути логічно пов’язаним, узгодженим; гармонійно поєднуватися, утворювати єдине ціле.
когерувати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |