кофта

1. Верхній одяг з трикотажу або тонкої тканини, зазвичай з довгими рукавами, що застібається спереду або надягається через голову; светр, джемпер.

2. (історичне) Коротке жіноче вбрання на застібках або ґудзиках, що носилося поверх сорочки.

Приклади вживання

Приклад 1:
Галині коси, намисто і кофта, як і тоді на Різдво, горіли в червоногрудих заблуканих снігурах, і вона про щось Наливайкові говорила. Та говорила так тихо, що Наливайко не міг свою жінку розчути.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: іменник (однина) |