1. Властивість геометричних фігур (наприклад, еліпсів або гіпербол) мати спільні фокуси.
2. У математиці та геометрії — стан, коли дві або більше криві другого порядку розташовані так, що їх фокуси збігаються.
кофокусність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |