коерцитивний
[koɛrt͡sɪtɪʋnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
-
Який здійснює коерцію; примусовий, насильницький, що обмежує волю та примушує до певних дій або поведінки.
-
У логіці та математиці: такий, що містить або виражає примус, обов’язковість, необхідність (наприклад, коерцитивне правило).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. коерцитивний, р. коерцитивного, д. коерцитивному, з. коерцитивного, о. коерцитивним, м. коерцитивнім