Значення
-
Властивість або якість бути коерцитивним; здатність примушувати, примусово впливати на когось або щось, обмежуючи свободу вибору або дій.
-
У математиці, зокрема в теорії операторів та функціональному аналізі — властивість оператора або форми, що забезпечує існування оберненого оператора або розв’язність відповідних рівнянь.
-
У праві та соціальних науках — характеристика влади, норми або інституції, що передбачає застосування або загрозу застосування санкцій, сили для досягнення бажаної поведінки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. коерцитивність, р. коерцитивності, д. коерцитивності, з. коерцитивність, о. коерцитивністю, м. коерцитивності, к. коерцитивносте