Значення
-
Процес систематизації та упорядкування правових норм, правил, стандартів або інших соціальних норм у єдиний, загальновизнаний документ (кодекс, закон, стандарт тощо) з метою надання їм офіційного статусу та забезпечення єдності застосування.
-
У мовознавстві — діяльність із визначення, фіксації та офіційного затвердження норм літературної мови (наприклад, у граматиках, словниках, правилах правопису).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кодифікування, р. кодифікування, д. кодифікуванню, з. кодифікування, о. кодифікуванням, м. кодифікуванні, к. кодифікування